Координати: 48°50′29″ пн. ш. 29°25′19″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 29.42194° сх. д. / 48.84139; 29.42194

Кисляк (Гайсинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кисляк
Успенська церква
Успенська церква
Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Тер. громада Гайсинська міська громада
Код КАТОТТГ UA05040030170064496
Основні дані
Засноване 1515
Населення 979
Площа 1,758 км²
Густота населення 591,01 осіб/км²
Поштовий індекс 23726
Телефонний код +380 4334
Географічні дані
Географічні координати 48°50′29″ пн. ш. 29°25′19″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 29.42194° сх. д. / 48.84139; 29.42194
Середня висота
над рівнем моря
194 м
Водойми Соб
Відстань до
районного центру
4,5 км
Найближча залізнична станція Гайсин
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7
Карта
Кисляк. Карта розташування: Україна
Кисляк
Кисляк
Кисляк. Карта розташування: Вінницька область
Кисляк
Кисляк
Мапа
Мапа

CMNS: Кисляк у Вікісховищі

Кисля́к — село в Україні, у Гайсинській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване на лівому березі річки Соб (притока Південного Бугу) за 4,5 км на північний схід від міста Гайсин. Через село проходить автошлях Р33. Населення становить 979 осіб (станом на 1 січня 2015 р.).

Географія

[ред. | ред. код]

Вулиці: Великий куток, Малий куток, Щиглівський куток, Кукурузівка, вулиці Молодіжна, Жанова, Набережна

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване у XVI ст. поблизу колишнього міста Киселин, яке було спалене монголо-татарами. Відносилось до Брацлавського повіту.

У XIX ст. перейшло до складу Гайсинського повіту Кисляцької волості.

На честь села був названий Кисляківський курінь Війська Запорізького.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1024 98.56%
російська 14 1.35%
білоруська 1 0.09%
Усього 1039 100%

Економіка

[ред. | ред. код]

У селі діє декілька фермерських господарств. Також є підприємство з лісопильного та лісостругального виробництва.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
Освіта
  • Середня загальноосвітня школа I—III ступенів (директор — Мигидюк Олександр Дмитрович; завідувач господарчою частиною — Давидко Юрій Трифонович)
  • Кисляцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I—III ступенів для дітей зі зниженим слухом.

До 1917 року в селі працювало «Кислякское 2-е одноклассное народное училище».

Культура
  • клуб з танцювальним залом
Охорона здоров'я
  • фельдшерсько-акушерський пункт

Релігійне життя

[ред. | ред. код]

Церква Успіння Богородиці. Церква Успіння Богородиці збудована у 1747 р. — дубова, триверха. Іконостас 4-ярусний. За переказом, до побудови цієї церкви була інша церква на іншому місці[2]. Церква Успіння перетворена з греко-католицької на православну 16.08.1794 р.

Історичні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Археологічні

[ред. | ред. код]

Трипільське поселення. Поселення знаходиться в північній частині села, займає надзаплавну терасу лівого берегу р. Соб. На поверхні зібрано фрагменти кераміки з заглибленим орнаментом. Пам'ятка відкрита в середині 1950 рр. П. I. Хавлюком, віднесено до середнього трипілля перехідного етапу ВI-BII[3].

Городище Киселин. За переказом, на схід від села на р. Кислячок було місто Киселин. В цьому місці знаходили черепки глиняних горщиків, сміття, камінь, вугілля, золу й монети. Одна монета римського імператора Александра Севера (III ст.) відіслана до музею Київської духовної академії.

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

У центрі села на перехресті асфальтової дороги і дороги, що веде на Великий куток, біля старої криниці стоїть пам'ятник, споруджений 1911 року. На пам'ятнику була мідна табличка з написом: «Этот памятник сооружен на собственные средства крестьян Кислякской волости благодарных ИМПЕРАТОРУ АЛЕКСАНДРУ II за их освобождение от крепостной зависимости. 19.02. 1861—1911 г.»

У скверику навпроти зупинки автобусів розташована братська могила загиблим у Німецько-радянській війні. Являє собою скульптуру воїна з прапором в руці. На постаменті — меморіальна дошка з написом: «Вечная слава героям павшим за Родину в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг».

Біля церкви знаходиться пам'ятний знак жертвам Голодомору.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Жарких М. І. Храми Поділля. — Київ: Мислене древо. — 2007.
  3. Реєстр пам'яток трипільської культури — Вінницька область. Архів оригіналу за 18 Червня 2017. Процитовано 30 Березня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Карбі́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.212

Посилання

[ред. | ред. код]